Види та призначення терморегулятора для котла

Терморегулятори для котлів використовуються для їх більш гнучкого та ефективного налаштування. Вони забезпечують автоматичну роботу системи опалення, відстежують температуру і, враховуючи її, контролюють роботу котла. Це додаткове обладнання, яке зазвичай закуповується і встановлюється окремо. Але є, як мінімум, дві причини потратити на нього свій час та кошти:

• Терморегулятор автоматизує процеси горіння і підтримує стабільний температурний режим в радіаторах і теплих підлогах. За рахунок цього відсутній ризик перегріву і пов'язаних з ним аварій в мережі.
• Ефективна опалювальна система повинна бути гнучкою. Це означає можливість в динаміці змінювати температуру теплоносія, з огляду на погодні умови і побажання мешканців будинку. Так можна не витрачати енергію даремно, коли на вулиці потеплішало або вдома нікого немає. І не потрібно буде самостійно додавати або збавляти градуси протягом дня.

Види терморегуляторів

За принципом роботи і типом монтажу є кілька основних видів терморегуляторів:

• Центральний – контролює температуру у всій опалювальній системі. Це саме той термостат, який встановлюється відразу з котлом. Прилад визначає стан всієї мережі в цілому та виключає перегрів обладнання. Це важливий елемент безпеки. Але таким терморегулятором не можна налаштовувати умови для кожної кімнати окремо.
• Локальні – це термостати, які розміщені в різних кімнатах та призначені для підтримки різного температурного режиму. Такі терморегулятори не можна ставити біля дверей, вікон або безпосередньо біля опалювальних приладів – це спотворює показники. Сучасні пристрої зчитують температуру відразу в декількох зонах кімнати для достовірності. І окремо враховують розширення теплоносія. Локальні термостати пов'язані з котлом, тому теж можуть бути частиною системи безпеки. Наприклад, вони можуть призупинити роботу системи при аварійному перегріві. Ще один плюс – можливість програмувати сучасні моделі з таймером та різними режимами користувача.
• Терморегулятори для радіаторів – ще більш локальний прилад, який встановлюється безпосередньо на кожну батарею. Його переваги: гнучкі налаштування та висока ефективність безпосередньо «на місці». Технічно, це клапан, який збільшує або зменшує об’єм теплоносія в радіаторі. При виборі такого регулятора потрібно враховувати тип опалювальної системи: одно- або двоконтурна, з природною або примусовою циркуляцією.

Принципи роботи і підключення терморегуляторів

Найпростіші термодатчики – механічні. Це бюджетний варіант, незалежний від електрики. Датчик – це маленький резервуар з газом або рідиною. При розширенні він зачіпає вісь клапана, і той зменшує надходження гарячої води. За таким принципом працюють термостати для радіаторів. Основні недоліки – велика похибка і слабка чутливість. Вони фіксують зміну температури від 2 градусів. І з часом наповнювач резервуара втрачає свої властивості. Тому їх майже неможливо точно регулювати.

Електромеханічні датчики працюють за схожим принципом, але температуру фіксує металева пластина. При перегріві вона деформується і замикає контакт, а при охолодженні – розмикає коло. Якщо Ви використовуєте дві пластини з різних металів, термочутливий елемент можна встановити відразу в топку котла. При нагріванні змінюється електромагнітне поле, замикаються або розмикаються контакти, вмикається або вимикається подача повітря в топку.

Електронні терморегулятори найточніші, гнучкі і різноманітні, але повністю енергозалежні. Вони оснащені повноцінним блоком управління з дисплеєм. З електричними котлами така система йде в комплекті за замовчуванням. Температурний датчик фіксує дані, а мікроконтролер аналізує їх і подає сигнали.

Хочете підібрати оптимальний терморегулятор для Вашого котла під Ваші потреби? Звертайтеся в «ЕкономТепло», і наші менеджери обов'язково Вам допоможуть!